Перейти до основного вмісту

Порада №2

 День невпинно наближається до свого логічного завершення, а отже прийшов час писати😈

Отже, повертаючись до порад собі 15-річній (що сказати, якщо колись винайдуть машину часу - я буду щаслива), можу сказати основне. Читати!
Читати багато. Читати усе, що лише можна, читати так, мов вперше і востаннє, аж поки не знайдеш своє💖В чомусь процес пошуку та сторення власної бібліотеки, схожий з підбиранням людей у своє оточення. Ви-ж не бажаєте оточувати себе людьми, що не приносять радості і лише сіють у вашій душі сумніви? 
Якщо поділити мої книжкові полиці умовно, то мабуть, вийде таке сортування:

- Детективи

- Історичні художні романи

- Вічна класика, як Привид Опери і Божественна комедія, Принц та жебрак і понад 50 книг такого стилю.

- Любовні романи Щоденник пам'яті, До зустрічі з тобою (.. і мабуть, на цьому все, бо про любов я читаю зазвичай он-лайн👰)

- Література наукова

- Література професійна і не дуже😊

Взагалі я обожнюю книги саме у матеріальному вигляді. Щоразу намагаюсь купувати книгу, що сподобалась у паперовому форматі, а не електронному, хоч якщо перелопатити бібліотеку електронної книги (ага і таке в моєму арсеналі є, для подорожей - дуже зручно) то можна подумати, що навпаки, адже щоразу перед довгою дорогою шукаю щось нове і цікаве і завантажую, щоб почитати, бо у потягах я спати не можу.

Книги та читання зокрема, очищує наш словниковий запас від русизмів та суржику. Я з Хмельницького, а отже не просто можу з першого погляду відрізнити справжню Баленсіагу від палі з нашого базару, а й живу у оточенні, що у переважній більшості спілкується суржиком. Це бісить, настільки, що іноді у мене прориваються у творах слова-паразити. Навіть сьогодні, ситуація вельми типова - чат ОСББ, де один з сусідів пише "Я понімаю" і перших кілька хвилин я хочу запитати, де-ж ти, мій любий, взяв те поні і де ти його тримаєш у 10-ти поверхівці, поки нарешті не доходить, що говорить він не про поні, а про те, що розуміє.
Отже, читати. Читати книги, щоб дізнаватись нові слова, виписувати їх собі десь, гуглити значення нових слів, дізнаватись якісь фразеологізми і вислови, притаманні різним етнічним групам та регіональні вислови. Це допомагає краще орієнтуватись, під час написання текстів, герої яких мешкають у регіонах, де ви не перебуваєте. Припустимо, ви мешкаючи у Херсоні, бажаєте описати сцену, що відбувається у Львові. Прекрасне слово "філіжанка" - Боже, це просто неймовірно класне слово, що чудово може замінити уже звичне і притаманне Центральній та Східній Україні слово "Чашка" або "Кружка". І воно допомагає відтворити цю атмосферу та передати колорит того чи іншого краю. І саме це ви можете для себе запозичити з інших книг.
Очищуйте свою мову, попвнюйте її. Подорожуйте і записуйте нові почуті вислови. 

Також, читання допомагає побачити, як можна інакше зобразити уже використані вами мовні повороти, урізноманітними свій текст. Я особливо люблю переклади іноземних книг, українською мовою. Це - окремий вид естетичного задоволення, коли ти вільно володіючи рідною мовою, дізнаєшся нові слова, які ніколи раніше не чув, адже зазвичай використовував їхні загальновідомі аналоги. Дуже чудовий приклад "Жінки у замку" - за час прочитання книги, вийшов невеличний словник, з невідомимим мені раніше українськими словами, перекладачі постарались на славу і я дуже рада, що тоді у книжковому все-ж придбала книгу, хоч і вагалась спершу.

Тож.. читайте. Читайте багато, створюйте свою власну домашню бібліотеку у робочому кабінеті, якщо не маєте робочого кабінету - виділіть одну частинку стіни, придбайте полиці і заставте їх улюбленими книгами, придбайте зхатишне крісло, у якому зручно сидіти, згорнувшись клубочком і працюйте там. Створбйте свою власну творчу атмосферу. Також, це дуже сильно допомагає під час творчої кризи, коли уже ідей у голові немає, або вони є, але як їх перенести на папір - уявлення жодного. 

Книги - це те, що нас наповнює, даючи сили створювати власне. Навчаючись у когось, ми можемо вкласти у свої твори значно більше сенсу. Кожна історія повинна бути написана, кожна історія повинна бути почута. І я свою ролю у цьому світі бачу у тому, щоб стати тією, хто дасть голос історіям, що живуть всередині мене💗

Чудових та продуктивних усім вихідних💜

Коментарі

Актуалочка

Навіщо ви читаєте?

Чим більше я читала - тим більше запитань з'являлось у моїй, тоді ще дитячій голові. Чим більше запитань з'являлось - тим більше книг я читала, щоб знайти на них відповіді. Мабуть, саме тому, доживши до такого поважного віку, я все ще - студентка😅і думаю що дві освіти - не межа😄Але питання не у тому. Я не знаю, чи прочитає це взагалі хто-небудь, от чесно. Але якщо хтось тут є і я не розмовляю зараз зі своїм котом, що дивиться золотими очима на мої потуги завести блог, у якому зможу спілкуватися з людьми, то мені дуже цікаво – що спонукає вас читати?  За філософськими роздумами про причини читання людьми художньої літератури, було випито чимало чашок кави, обговорено довгі години бесід з друзями, проведено чимало ночей за розмовами на моїй кухні і ще більше за пустопожнім спогляданням білої стіни. Але однозначної відповіді я так і не змогла знайти. Якщо поглянути на мою власну бібліотеку, то там можна виявити мабуть відсотків 80 художньої літератури у різних жанрах, вона значн...

Поради

Основна мета будь-якої дії - систематизація і узагальнення отриманих знань, що в результаті призводить до отримання нового результату. (Не дарма закінчую універ, хоч щось розумне знаю😅) І саме з цією метою, вирішила урізноманітнити цю подобу блогу корисними публікаціями, що можуть стати у нагоді всім, хто пише, та-й можливо буде цікавим тим, хто читає але цікавиться тим, як відбувається процес створення книг, персонажів та історій. Одразу зауважу, що все написане тут не претендує на звання істини та не створюється з метою подальшого перетворення на посібник для письменника. Це швидше історія того, як 5-річна мала одного разу підійшла до мами і вкотре попросила записати віршик, що придумала, а мама їй сказала "Боже, Даша, коли ти вже навчишся писати?". Ну от.. Даша виросла, писати навчилась і передував цьому довгий і нудний шлях від першої вчительки, схибленої на релігії, від курсів, лекцій та марафонів письменників, до перших власних публікацій, перших літературників, перших...