Чим більше я читала - тим більше запитань з'являлось у моїй, тоді ще дитячій голові. Чим більше запитань з'являлось - тим більше книг я читала, щоб знайти на них відповіді. Мабуть, саме тому, доживши до такого поважного віку, я все ще - студентка😅і думаю що дві освіти - не межа😄Але питання не у тому. Я не знаю, чи прочитає це взагалі хто-небудь, от чесно. Але якщо хтось тут є і я не розмовляю зараз зі своїм котом, що дивиться золотими очима на мої потуги завести блог, у якому зможу спілкуватися з людьми, то мені дуже цікаво – що спонукає вас читати?
За філософськими роздумами про причини читання людьми художньої літератури, було випито чимало чашок кави, обговорено довгі години бесід з друзями, проведено чимало ночей за розмовами на моїй кухні і ще більше за пустопожнім спогляданням білої стіни. Але однозначної відповіді я так і не змогла знайти. Якщо поглянути на мою власну бібліотеку, то там можна виявити мабуть відсотків 80 художньої літератури у різних жанрах, вона значно переважає ту часточку, що зайнята літературою науковою і кількома збірниками, де є мої власні наукові публікації. І щоразу, коли настає осінь - рука сама тягнеться перечитати "Сирітський потяг", або "Тринадцяту казку", каюсь, іноді доросла тітка перечитує і "Маленького принца", адже прочитавши його у 18 вперше, я провела усі вихідні за роздумами про те, наскільки це глибокий твір і з кожним роком, знаходжу лише підтвердження, що у кожній сцені з "Дитячої казки" є філософські роздуми про природу людини і елементарні речі, на які ми не звертаємо уваги. Але відповіді на головне, я так і не знайшла – чому у кожну важливу поїздку, у кожен вечір, коли хочеться просто вкритись ковдрою з головою і не вилізати у холодний та жорстокий світ, у кожну мить, коли просто нудно, я йду до книжкового, з якого тягну мінімум 3 нові книги, які скоро уже мене саму виселять з квартири, бо усі полиці завалені літературою😌Чи-то спроба втечі від реальності, чи-то моє життя насправді таке одноманітне, що бажання поринути з головою у щось більше, прекрасніше та захопливіше переважає здоровий глузд. Але саме ті світи, що заховані під кольоровими обкладинками, світи, що створені іншими людьми – так заворожують і затягують, що іноді я засинаю, коли у будинку навпроти починають люди збиратись на роботу, сама розуміючи, що буду увесь день ходити, мов сонна муха.
Тож питання полягає у наступному – що для вас є читання? Навіщо, на вашу думку, ми читаємо? І головне – що саме ВИ любите читати?
P.S. Може вам уривків з нових книг накидати? Тих, що мають вийти уже після закінчення "Ознак" та "Віри"? Заодно і скажете, чи бажаєте взагалі такий формат👼
Коментарі
Дописати коментар